Азиатские тигры (igor_tiger) wrote,
Азиатские тигры
igor_tiger

Зленко Анатолій Максимович




Зленко Анатолий Максимович
Первый министр иностранных дел Украины
(1991-1994) и (2000-2003)


Представлял Украину в наиболее влиятельных международных организациях.
С большим опытом работе в Нью-Йорке и Женеве.
И вообще уделял приоритетное внимание формам многосторонней дипломатии.

Постпред при ООН (1994-1997), Постпред при ЮНЕСКО (1997-2000), Комиссия ООН по правам человека (2003-2005).

Страны, в которых как посол непосредственно поработал: Франция и Португалия (1997-2000).

Ну и наконец, ученый-международник.
Декан Института славистики и международных отношений Київського славістичного університету.
Автор наукових публікацій щодо міжнародних відносин.

Добрая и светлая память!

Книга "Дипломатія і політика" несомненно занимает центральное место в научной деятельности Анатолия Зленко.
Книга, которая была написана в июне 2003 года.
И через которую проходят основные этапы становления украинской дипломатии со времени восстановления украинской независимой государственности.


Многие цитаты из этой книги заслуживают внимание и сейчас, демонстрируя насколько Анатолий Зленко был точен в оценках международной ситуации.
- Україна була і залишається найкоротшим і найприроднішим шляхом з Європи до Азії.
Україна - це "сонячне сплетіння" газотранспортних шляхів, параліч якого знеструмив би двигун Європи впродовж лічених тижнів. У цьому наша велика сила і відповідальність, яку ми поки що не усвідомлюємо повною мірою, а дехто й взагалі сприймає її к фактор залежності України від інших держав.
Натомість я бачу наше геополітичне розташування як фактор залежності інших держав від України.
Щоправда, ми ще повинні навчитися цивілізовано використовувати цей фактор, не припускаючись зверхності, самовпевненості та безвідповідальності, які можуть на багато років зіпсувати реноме транзитної країни.



- Найкращим аргументом, який усуне будь-які наявні або уявні сумніви з приводу нашої європейської перспективи, був би успішний економічний розвиток і подальше демократичне становлення України.
Коли Європа буде зацікавлена в співпраці з нами, вона сама зніме всі штучні бар'єри, які поки що існують на шляху України до європейського будинку.
Ми розташовані на геополітичній межі між Європейським Союзом, Росією та Азією.
За умов славкої економіки і непослідовної дипломатії таке розташування могло б стати прямою дорогою до створення на наших теренах "санітарної зони" в гірших традиціях ХІХ століття. Але за умов послідовної реалізації реформ, відкритості для інвестицій, стабільної внутрішньої ситуації та загального мирного розвитку на євразійському просторі таке розташування може стати для України безцінним геополітичним подарунком.
Щоб його використати, ми повинні, по-перше, розвиватися як європейська держава, по-друге, підтримувати добрі відносини з Росією і, по-третє, виявляти послідовність, оперативність, нестандартність дипломатичних підходів у розвитку партнерських відносин зі США. Ризикуючи отримати чергову порцію критики з боку зовнішньополітичних ортодоксів, я все ж таки не бачу для України іншого шляху, ніж підтримання партнерських відносин на всіх трьох напрямках, обраних нами як стратегічні: ЄС, США, Росія. Без партнерства зі США і Росією не буде справжнього партнерства з ЄС, а без партнерства з ЄС не буде європейської України.
Ми повинні запропонувати економічні можливості України як великого, стабільного, вигідного і близького до головних інвесторів ринку. Тоді як багато політиків у Європі все ще мислять категоріями "холодної війни", Україна повинна вирватися з полону цих стереотипів і показати: одночасне партнерство з ЄС, Росією і Сполученими Штатами - це не абсурд, а нормальний розвиток для транзитної країни в багатополярному регіональному оточенні.



- ЄС, Росія, США, Китай - сьогодні ми бачимо, як між цими полюсами міжнародного впливу народжується новий баланс. На мою думку, було б стратегічною помилкою дивитися на ці процеси через стару призму протистояння Схід-Захід і навіть Північ-Південь. Те, що ми бачимо в міжнародних відносинах на початку ХХІ століття, - це не рутинне політичне похолодання між частинами світу, після якого знову прийде потепління.
Це докорінна, не бачена з 1945 року зміна системи противаг у світі. Геополітичні тектонічні плити зрушили з місця, і ніхто не знає, до яких землетрусів це може призвести і як виглядатиме після цього ландшафт світової політики. На тлі цих процесів Україна є важливою....



- Постійні представництва України стали школою вітчизняної дипломатії - і школою, на мою думку, вдалою.
Я завжди дотримувався думки, що справжній дипломат "замішується" на двох елементах: грунтовній академічній підготовці та практичному досвіді. Якщо після створення Київського інституту міжнародних відносин вітчизняна дипломатія отримала солідну академічну основу, то постпредства України при оонівських структурах, насамперед при самих Об'єднаних Націях, стали її життєвими університетами. Завдяки їм Україна ввійшла в історичний 1991 рік, маючи, хоча й дуже нечисленну, але працездатну і професійну дипломатію.
Постпредство при ООН стало справжнім координаційним центром української дипломатії на Заході.



- ООН - це місце, де виникають найбільш незвичні альянси, в основі яких лежать спільні інтереси держав - різних за географічним розташуванням, але несподівано схожих одна на одну за своїми інтересами.


- Я вважаю, що хід думок прихильників ядерного статусу нашої держави був і залишається наївним і далеким від політичних реалій, не кажучи вже про економічні й технічні можливості тодішньої України.
Існує чітка закономірність: прихильниками збереження нашого ядерного статусу були переважно ті люди, які переймалися долею держави, але не несли прямої відповідальності за долю її зовнішньої політики. Для них це були добрі побажання, а для нас, дипломатів, це був ключовий зовнішньополітичний бар'єр, від подолання якого залежало не лише добре ім'я нашої молодої держави, але й, за великим рахунком, саме її існування на міжнародній арені.
Вірна відповідь на питання щодо ядерного статусу, на мою думку, звучала так: не слід брати на плечі ношу, яка тобі не під силу, але пам'ятати, що ця ноша має цілком конкретну ціну - як фінансову, так і політичну.



- Українська зовнішня політика у довгостроковому вимірі може зявитися тільки як результат успішної дипломатії в поєднанні з позитивним внутрішнім розвитком держави.
За великим рахунком, успішна зовнішня політика - це оптимальне поєднання економічної міці та інтелектуального потенціалу нації. І якщо це так, то становлення сучасної, високоосвіченої і високоморальної еліти є не менш важливим завданням, ніж успішна реалізація економічної реформи.



Tags: Украина
Subscribe

  • KF-21. Железная птица

    KF-21. Первый корейский истребитель собственного производства. Сделано Кореей совместно с Индонезией. Прежде всего, в интересах…

  • Шаньдун. На страже моря

    Шаньдун. Первый авианосец китайского производства несет службу по обеспечению безопасности навигации на море. Уверенно и надежно.

  • Cуэцкий канал разблокирован

    Суэцкий канал разблокирован. Контейнеровоз MV Ever Given наконец, снят с мели и движение по каналу возобновлено. Пожалуй, самый главный…

  • Post a new comment

    Error

    Comments allowed for friends only

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments