Азиатские тигры (igor_tiger) wrote,
Азиатские тигры
igor_tiger

International Criminal Court: Myanmar's genocide trial



В Міжнародному Кримінальному Суді (Гаага) відбулись слухання щодо #RohingyaGenocide case: https://www.reuters.com/article/us-myanmar-rohingya-world-court-factbox/factbox-genocide-case-against-myanmar-to-be-heard-at-highest-un-court-idUSKBN1YA02B
Перші слухання.

Символічно, in International Human Rights Day (December 10).

Вперше в історії нобелевського лауреата (премії миру!!) звинувачено у здійсненні злочинів проти миру та людства.
Більш того, звинувачення пред'явлено у геноциді цілої національності. До того ж, за дискримінаційними етнічними (та релігійними!) ознаками.
Мова про факти масових репресій проти рохінджа у М'янмі. Зокрема, щодо епізоду серпня 2017 року, коли внаслідок бірманської каральної операції понад 740 тисяч рохінджа стали біженцями.

Кратко про передісторію справи: https://igor-tiger.livejournal.com/2296511.html
Справу ініційовано Організацією Ісламської Конференції (головуюча - Гамбія).

На першому засіданні слухали виступ звинуваченої.

Лідер М'янми Аун Сан Су Чжі (Aung San Suu Kyi) в своєму виступі під час судових слухань спробувала заперечити факти геноциду. І вийшло це забавно.


По-перше, Аун Сан Су Чжі факти застосування військової сили щодо щодо цивільного населення не заперечує.
Визнає тільки одне, що ця військова сила була застосована надмірно.
- Disproportionate force, - вважає Аун Сан Су Чжі.
Але заперечує навіть факти злочинів. Зокрема, внаслідок застосування "disproportionate force".

По-друге, Аун Сан Су Чжі пояснює "disproportionate force" як "необхідну оборону".
За її словами, бірманські військові застосували силу суто у відповідь на напади "озброєних формувань бойовиків-рохінджа".

По-третє, Аун Сан Су Чжі кваліфікує ситуацію як "збройний конфлікт".
Звісно, як "внутрішній збройний конфлікт" проти "озброєнних бойовиків", а дії бірманської армії намагається виправдати "інтересами наведення порядку".
- Armed conflict can never be an excuse for genocide, - Аун Сан Су Чжі намагається виправдати військові злочини.

Четверте. Аун Сан Су Чжі закликає міжнародний суд взагалі вивести шістку бірманських генералів (котрі причетні до етно-релігійних чисток проти рохінджа) поза межі відповідного міжнародного розслідування (та звільнити від звинувачень). Прим: мова саме про шість генералів, а не їх "шістку". Злочини проти рохінджа скоєно за наказами саме бірманських генералів, а не їх "шісток".

П'яте. Аун Сан Су Чжі у своєму виступі не заперечила висновки моніторингових місій ООН, котрих було покладено в основу пред'явленого звинувачення. Лідер М'янми просто закликала не визнавати ані геноцид, ані навіть злочини в усіх цих висновках. І взагалі виправдати бірманське військове командування.

Шосте. Аун Сан Су Чжі у своєму виступі принципово жодного слова не сказала про рохінджа.
Отже, навіть по цій деталі добре видно, як дотримується офіційної бірманської політики щодо будь-яких дискримінацій щодо рохінджа. В М'янмі рохінджа відмовлено не тільки в правах, свободах, захисті, але й навіть в офіційному статусі.

Сьоме. Аун Сан Су Чжі під час свого виступу вдалася до відвертих погроз.
Нобелівський лауреат (премії миру) намагається погрожувати міжнародній спільноті війною.
Якщо дії бірманських військових проти мусульман-рохінджа будуть офіційно визнано як геноцид, то це за словами Аун Сан Су Чжі, може створити ризик повторення масового насильства проти цивільного населення.
- The International Court of Justice's case against Myanmar to go ahead could undermine reconciliation, - попередила Аун Сан Су Чжі.
- I pray that the decision you make with the wisdom and vision of justice will help us to create unity out of diversity steps that generate suspicions, sow doubts or create resentments between communities who hav just begin to build the fragile foundation of trust could undermine reconciliation, - пояснила лідер М'янми.
- Ending the ongoing internal conflict...is of the utmost importance for our country. But it is equally important to avoid any reignition of the 2016\2017 internal armed conflict in northern Rakhine, - підкреслила Аун Сан Су Чжі.


- What is most striking is what Myanmar has not denied, - сторона звинувачення прокоментувала виступ лідера М'янми (Paul Reichler).


Втім, так чи інакше, але попередження щодо ризиків відновлення збройного конфлікту (а також нових етно-релігійних бірманських чисток проти рохінджа) під час засідання міжнародного суду пролунали.
Отже, сторона звинувачення (Гамбія) отримала підстави звернутися до міжнародного суду з відповідним клопотанням.
Зокрема, щодо застосування засобів забезпечення захисту (для попередження ризиків).
- They was a serious and imminent risk of genocide recurring and that the lives of these human beings are at risk, - закликає міністр юстиції Гамбії Abubacarr Tambadou.


Але курйози під час перших слухань #RohingyaGenocide case одним тільки виступом Аун Сан Су Чжі не обмежується.
Не менш курйозною (та навіть одіозною!) є особистість її адвоката - William Schabas.
Канадський адвокат William Schabas дуже ретельно досліджує матеріали справи. Давно та довго.
Не тільки юридичні питання, але й занурившись у бірманську історію. Дуже глибоко занурівшись в історію.
У 2010 році наприклад, William Schabas ретельно досліджував доповідь ООН (щодо чергових епізодів масових бірманських етнічних чисток проти рохінджа). Три роки ретельно досліджував, а на третій рік в коментарі для документального фільму "Аль-Джазири" усе одне заперечив.
- Denying their history, denying the legitimacy of their right to live where they live, there are all warning signs that mean that it's not frivolous to envisage the use of the word genocide, - William Schabas (The Hidden Genocide, Al-Jazeera).

Напередодні судових слухань журналісти йому цей коментар згадали.
- The Journalist persistently tried to get me to apply the word genocide. And I just as persistently refused, cause I've never said that genocide was taking place in Myanmar, - William Schabas послідовний.
Прим: питання тільки послідовний у чому?

Питання навіть не у М'янмі (або в його процесуальних адвокатських обов'язках захисту по даній справі).
Складається навіть враження, що William Schabas не так захищає М'янму, як "прибічник крайніх консервативних поглядів". Зокрема, й консервативних поглядів на міжнародне право.

Наприклад, раніше William Schabas також заперечував факти геноциду у Сребрениці.
А у 2015 році він намагався брати участь в Комісії ООН щодо розслідувань у Газі (але відразу з скандалом відразу бів виведений зі складу Комісії, за скаргою Ізраїля).

У William Schabas є також консервативні погляди й на міжнародне право. Наприклад, він намагається тільки рахувати загиблих (серед "підстав" для геноциду). У той час як масові репресії, військові "чистки" на етнічному та релігійному грунті, масові порушення прав людини консерваторами чомусь не враховано. Навіть тоді, коли "чистки" призводять до масштабних гуманітарних катастроф.


Таким чином, Міжнародний Кримінальний Суд вже з третьої спроби намагається розглянути кваліфікацію геноциду.
Зараз - по справі М'янми.

За підсумками перших слухань по справі, пролунало багато заперечень, навіть погроз та попереджень, а також спроби політизувати.
Напевне, політизувати та заперечувати - то звична практика для сторони, котру обвинувачено.

Подивимось за подальшим перебігом справи...




Tags: #rohingyagenocide, Бирма, ООН
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Comments allowed for friends only

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments