Азиатские тигры (igor_tiger) wrote,
Азиатские тигры
igor_tiger

Про демократію в Азії



На додаток, до теми: http://igor-tiger.livejournal.com/1885712.html.


«Пріоритетною метою нашої стратегії в Азії була підтримка політичної реформи та економічного зростання. Ми хотіли, щоб у XXI ст. до народів Азії прийшло не тільки більше економічне процвітання, але й більша свобода. І я була переконана, що більша свобода стимулюватиме це процвітання.
Багато країн регіону переймалися проблемою вибору кращої моделі влади для свого суспільства й обставини. Деяких лідерів приваблював поступ Китаю з його сумішшю авторитарності й державного капіталізму. Ми часто чули, що деінде у світі демократія може працювати, але не в Азії. Ці критики казали, що вона не пасувала до історії регіону. Може, навіть не сумісна з азійськими цінностями.
Існувало чимало прикладів, які заперечували ці теорії. В Японії, Малайзії, Південній Кореї, Індонезії, на Тайвані суспільство було демократичним і це давало людям колосальні економічні вигоди. З 2008 до 2012 року Азія була єдиним регіоном світу, де постійно поліпшувались стан справ з політичними правами та громадянськими свободами, про що свідчать дані звітів Freedom House.
Були й інші менш надихаючи приклади. За Кім Чен Ина Північна Корея залишалася найбільш закритою та репресивною країною у світі. Хоч і важко це уявити, але він тільки погіршував справи.
Камбоджа і В'єтнам досягли певного поступу, проте цього було недостатньо.
Демократичне майбутнє було правильним вибором для Азії. У Китаї й деінде опоненти демократії доводили, що вона поставить під загрозу стабільність, вивільняючи хаотичні сили народу.
Проте в нас було достатньо доказів з усього світу, що демократія насправді збільшує стабільність. Утиски політичних виступів і суворий контроль над тим, що люди читають, кажуть та бачать може створити ілюзію безпеки, але ілюзії зникають, а прагнення свободи в народу залишається. Натомість саме демократія створює критичні запобіжні клапани для суспільства. Вона дає народові змогу обирати своїх лідерів, дає цим лідерам повноваження ухвалювати складні, але потрібні рішення для добра нації і дає змогу меншинам мирно виражати свої погляди.
Хотіла б спростувати ще один аргумент, буцімто привілей демократії належить тільки багатим країнам, а країни, що розвиваються, повинні спочатку перейматися своїм зростанням, а вже потім турбуватись про демократію.
На Китай часто вказують як на чудовий приклад країни, яка досягла економічного успіху без суттєвої політичної реформи. Але я б сказала, що це «вельми короткозора та непевна оборудка», бо на довший час не може бути економічної лібералізації без ліберальної політики.
Країни, які хочуть бути відкритими для бізнесу, але закритими для вільних висловлювань, побачать згодом, чим це їм відгукнеться.
Без вільного обміну ідеями й верховенства права новаторство і підприємництво пропадають».

(Хілларі КЛІНТОН, «Важкі рішення»)
Tags: Китай-США
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Comments allowed for friends only

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 5 comments